- конфірмувати
- -у́ю, -у́єш, недок. і док., перех.1) заст. Затверджувати судовий вирок і т. ін.2) Здійснювати обряд конфірмації (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
конфірмувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
конфірмований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до конфірмувати … Український тлумачний словник
конфірмування — я, с. Дія за знач. конфірмувати … Український тлумачний словник